Так боляче визнати, що все закінчилось,
Так боляче визнати кривду життя,
Й так мало у серці моєму змінилось
Та нам не поможе й твоє каяття
Ми були щасливі, ти часто казала,
Й казала що любиш мене раз у раз
Та в прикрі хвилини ти гірко мовчала
Й ,напевно, залишитись друзями час
Тримаю образу, у серці своєму
Та це не надовго, лиш кілька хвилин
І як догадатись, що в щасті твоєму
Ім’я моє також одна із причин
Так, болю вже було не мало…
Та я все забув і надіюсь на те,
Що кохання твоє не згасало
І наповнить ще й серце моє…