З малих, ще зовсім юних літ
Я знаю дівчину одну
Немовби радості політ
Дарує посмішку легку
Ця посмішка, весь світ осяє
Дарує лагідність й тепло
Немовби пісню ту співає
Щоб все навколо розцвіло
Й ця дівчина, Наталка наша
Характер носить нелегкий
І бідкається, що ледаща
Та погляд інколи сумний…
Та все мине, і знову буде
Усмішка мила на устах
І я ніколи не забуду
Той ніжний сум в її очах….