Коли проходить день і наступає вечір
Приходить смуток у душі моїй
І падає важкий тягар на плечі
Тягар, присвячений любові неземній
Любов, яку словами не сказати
Яку не виспівати й нотами душі
Від болю серця, мовчки закричати
З рисами смутку того на лиці
Ніхто не знає, що ти відчуваєш
І та людина, за яку живеш
Побачивши, на хвильку завмираєш
І далі сум в душі своїй несеш
Здавалося, давно були щасливі
І вірив кожному з її брехливих слів
Тепер оті слова тобі не милі
Залишився тягар тих почуттів
Звертаюся до слів усіх поетів
Які в віршах співали про любов
І навіть сотні й тисячі естетів
не зможуть повернути її знов
А може й не потрібно повертати?
Якщо брехала, значить зрадить знов?
А я б хотів лише її кохати,
Відчути і її палку любов.
Вже не відчую, все давно позаду
Усе що нас єднало ще колись
А я знайду одну лише відраду
Дістану фото зроблене колись
Ностальгія за почуттями
Кінець любові неземній…
Так боляче визнати, що все закінчилось,
Так боляче визнати кривду життя,
Й так мало у серці моєму змінилось
Та нам не поможе й твоє каяття
Ми були щасливі, ти часто казала,
Й казала що любиш мене раз у раз
Та в прикрі хвилини ти гірко мовчала
Й ,напевно, залишитись друзями час
Тримаю образу, у серці своєму
Та це не надовго, лиш кілька хвилин
І як догадатись, що в щасті твоєму
Ім’я моє також одна із причин
Так, болю вже було не мало…
Та я все забув і надіюсь на те,
Що кохання твоє не згасало
І наповнить ще й серце моє…
Наталочка (вірш на замовлення)
З малих, ще зовсім юних літ
Я знаю дівчину одну
Немовби радості політ
Дарує посмішку легку
Ця посмішка, весь світ осяє
Дарує лагідність й тепло
Немовби пісню ту співає
Щоб все навколо розцвіло
Й ця дівчина, Наталка наша
Характер носить нелегкий
І бідкається, що ледаща
Та погляд інколи сумний…
Та все мине, і знову буде
Усмішка мила на устах
І я ніколи не забуду
Той ніжний сум в її очах….
Історія одного кохання
Ти знаєш, ми були колись щасливі
Ти знаєш, ми вірили в краще життя
А може, ми просто кохати ліниві?
І вся ця любов вже давно небуття?
Ти знаєш, я вірив кожному слову.
Ти знаєш, я марив тобою уві сні
І виконав б напевно кожну умову
Й не слухав б ніколи похмурі пісні
Та ти, не бачила щастя зі мною
Пішла, згордувавши моїм почуттям
Не бути нам більше разом з тобою
Стосунки ті вкрились важким забуттям.
Привіт!
nickelback-how-you-remind-me.Радий вітати вас на своїй сторінці!
Якщо ви завітали на сторінки цього блогу, значить ви не байдужі до моєї творчості (це не може не тішити). На даний момент в моєму творчому доробку зовсім мала кількість віршів та інших творів. Деякі я вже розмістив на сторінках цього блогу, інші за певних обставин були втрачені і тепер на жаль їх повернути неможливо.
Це було таке коротесеньке вступне слово по моїй творчості, а зараз я запрошую вас переглянути деякі записи з тих, які збереглися на моєму ПК. Оцінюйте, критикуйте, радьте… (залишайте коментарі)
W@lter